?

Log in

No account? Create an account
 

Oтець Омелян Ковч - Ukraine-Israel Community

About Oтець Омелян Ковч

Previous Entry Oтець Омелян Ковч 28 травень 2004 @ 00:56 Next Entry
У березні 1944 року в концтаборі на Майданеку в Любліні помер греко-католицький священик Омелян Ковч. Oтець Омелян Ковч, греко-католицький блаженний До ув’язнення в таборі священик Ковч був парохом у містечку Перемишляни неподалік Львова. До табору потрапив за допомогу жидам.

Біографія Омеляна Ковча - це історія українського патріота, що боровся за права свого народу. Однак, його патріотизм не означав ворожості до інших. Доказав це у час випробувань. Допомагав полякам і жидам під час окупації. Перестерігав українців перед заанґажуванням по стороні зла. Сьогодні Католицька Церква визнає його блаженним.

Червень 2001 року. Проща папи Івана Павла II в Україну. Богослужіння за греко-католицьким обрядом на львівському іподромі за участю півтори мільйона вірних. Папа проголошує блаженними 28 постатей з Української Греко-Католицької Церкви. Серед них є отець Омелян Ковч. За винятком одної особи, вони згинули як мученики за віру.

У лютому цього року Люблін вшанував пам’ять блаженного Омеляна Ковча - кільце у новому районі міста названо його ім’ям.

Найменування та акт висвячення кільця - це тільки один із пунктів люблінських урочистостей вшанування блаженного отця Омеляна Ковча. Участь у них взяли єрархи Римокатолицької, Греко-католицької і Євангелічно-ауґсбурзької Церков та представник рабина Варшави і Лодзі. З України прибули мешканці Перемишлян, де отець Ковч був парохом, аж його арештували німці. Протягом двох днів присутні задумувались над суттю жертви Омеляна Ковча і над наукою, яку вона несе сучасникам.

Отець Ковч показав моральну непохитність задовго до мученицької смерті. Особливим виявом стала допомога жидам. Не був єдиним, хто так поступав, проте лиш нечисленні відважилися протиставитись нацистським постановам.

Укривання жидів, особливо дітей, було одним зі способів рятувати їх від смерті. Видавали фальшиві свідоцтва хрещення, щоб приспати увагу німців та донощиків. Однак, до отця Ковча зверталися також ті, хто хотів змінити віру. Багатьох перемишлянських жидів прийняли з його рук тайну хрещення. Це непроста дилема - із неї виринає запитання, чи тут не використовували трагічного становища жидів до навертання їх на християнство.

Німці вважали охрещування жидів за злочин. Тим паче, коли отець Ковч домагався, щоб йому дозволили охопити опікою нових парохіян, закритих в ґето. Його арештують і запроторюють у львівську в’язницю. Від побиття під час допиту на деякий час перестає володіти ногами. Ведуться клопотання за звільнення його з в’язниці. Анґажується в це митрополит Шептицький. Вистачить, щоб отець Ковч підписав заяву, що більше не хреститиме жидів і не буде їм допомагати. Не погоджується. Зі Львова його перевозять до концтабору на Майданеку. Отримує табірний номер: 2399.

На Майданеку повторюється ситуація з львівської в’язниці. Його намагалися звільнити, та отець Ковч просив цього не робити. У таємній вістці до родини писав: „Учора убито чергових 50 чоловік. Коли мене тут не буде, то хто їм допоможе витримати в цих стражданнях ? Вони пішли б до вічності з усіма своїми гріхами в глибокому розпачі, що веде до пекла. Тепер ідуть з піднесеною головою, лишаючи свої гріхи. Я бачив мир та ясність, що їх охоплювала.”.

Отець Омелян Ковч був єдиним священиком, котрий тоді відправляв Богослужіння в таборі на Майданеку. Сповідав та причащав - грудками чорного хліба. Пишучи вістку своїм близьким, він знав, що ніколи їх вже не побачить.

„Окрім неба, це єдине місце, де хочу залишатися. Всі ми тут рівні - поляки, жиди, українці, росіяни, лотиші й естонці. Тут бачу Бога - Бога єдиного для всіх нас, незалежно від релігійних різниць поміж нами. (...) Не побивайтеся за мною - радуйтесь зі мною. Моліться за творців цього табору і цієї ідеології. Вони потребують ваших молитов. Нехай Господь зглянеться над ними.”.

За дротами лишив шестеро дітей і своїх перемишлянських парохіян. Сьогодні, під час урочистостей на Майданеку, присутніми були родичі отця Ковча і вірні його пам’яті мешканці Перемишлян. Прибули сюди, щоб молитися і забрати з собою символічні тлінні останки блаженного.

Ще кілька років тому мало хто знав про отця Ковча. Навіть греко-католицька громада Любліна не була свідомою, що трагічна доля зв’язала з їхнім містом таку людина. Щойно кропіткий труд - збирання документів та свідоцтв про життєвий шлях Омеляна Ковча - привернув його загальній пам’яті. 1999 року Єврейська Рада України надала йому звання „Справедливого України”. Пізніше прийшла беатифікація. Сьогодні досить добре знаємо історію життя блаженного Омеляна. Нам відомі факти, котрі повинні спонукувати нас до рефлексії над значенням його жертви.

Під час люблінських урочистостей часто наголошувалося саме на оцьому європейському вимірі починань блаженного Омеляна. Був тут напевне якийсь вплив сьогодення, коли-то все відносимо до поняття Європи. Однак постать отця Ковча дійсно віддзеркалює те, у що ми хочемо вірити - що це прикмета нашого материка. Індивідуальна сміливість виступу проти колективного зла і шана тим, хто це вчинив.

Джерело - «Гаразд новини: теленовини» 03.03.2004 23:03
Настрій: determined
Коментувати
[User Picture Icon]
From:amddiffynfa
Date:28 травня 2004 00:03 (UTC)

(Link)
скільки років пройшло...
(Коментувати)
Top of Page Розроблено LiveJournal.com